ДНЗ "Підволочиський професійний ліцей"
Симан Галина Андріївна
Народилася 08.02.1974 року
У 1999 році закінчила Харківський індустріально-педагогічний технікум.
Стаж роботи: 21 років
2021р. – рік останнього підвищення кваліфікації у Тернопільському комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти
Бібліотека
Тиша століття
Історія і тисячі імен. Тут зібрані думки, ідеї світу. Разом із мудрістю віків.
Сучасне і майбутнє кожної нації – це її молодь, а молоді притаманний постійний пошук. Тому бібліотека відіграє важливу роль у житті молодих людей саме в освоєнні знань, надбань попередніх і сучасних поколінь.
Формування інформаційної культури людини триває упродовж всього життя і особливу роль у цьому відіграє бібліотека. Саме вона повинна стати посередником між джерелами інформації та користувачами, забезпечуючи інформаційну підтримку освіти, незалежність у користуванні документами. Бібліотека нашого ліцею своєю діяльністю сприяє реалізації державної політики в галузі освіти і культури, вирішує ці завдання своїми методами та засобами в загальному плані навчально – виховного процесу ліцею разом із педагогічним колективом. Бібліотека Підволочиського ліцею формує універсальний, з урахуванням профілю навчального закладу, бібліотечний фонд 11460 примірників. До якого входять 3349 примірників загальноосвітніх підручників, 2692 примірники професійної підготовки та 3706 художньої літератури. Також в бібліотеці сформовано фонд довідкової, навчально – методичної, науково – популярної літератури та інші документи необхідні для організації навчально – виховного процесу.
У нашій бібліотеці робиться все можливе, щоб учні любили книгу, хотіли приходити до бібліотеки і бути в ній якомога довше.
Бібліотека нашого ліцею поповнилася підручниками з професійної освіти: " Кулінарна справа. Технологія приготування їжі", "Основи перукарської справи", "Електротехніка та основи електроніки" та "Основи слюсарної справи".
Інформаційний бюлетень
«Тарас Шевченко–частина серця українця»
«Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, свіжі й вільні шляхи професорам та книжним ученим».
У ці весняні дні на українську землю крокують шевченківські свята, крилатим девізом яких є сповнені глибокого змісту безсмертні слова з Тарасового «Заповіту»:
І мене в сім'ї великій,
В сім'ї вольній, новій
Не забудьте пом'янути
Не злим, тихим словом.
Особа українського Кобзаря надзвичайно багатогранна. В одній людині втілилися найрізноманітніші сфери духовного життя – поезія, проза, живопис, графіка, суспільно – політична діяльність.
Вірші Шевченко почав писати ще кріпаком, за його свідченням, у 1837р. З тих перших поетичних спроб відомі тільки вірші “Причинна” і “Нудно мені, тяжко — що маю робити” (належність останнього Шевченкові не можна вважати остаточно доведеною). Пробудженню поетичного таланту Шевченка сприяло, очевидно, знайомство його з творами українських поетів (Котляревського і романтиків). Кілька своїх поезій Шевченко у 1838р. віддав Гребінці для публікації в українському альманасі “Ластівка”. Але ще до виходу “Ластівки” (1841) 18 квітня 1840р. з'являється перша збірка Шевченка — “Кобзар”.
Це була подія величезного значення не тільки в історії української літератури, а й в історії самосвідомості українського народу.
1844р. вийшло друге видання “Кобзаря”. Усі ці твори належать до раннього періоду творчості Шевченка, коли він усвідомлював себе як “мужицький поет” і поет-патріот.
Новий період творчості Шевченка охоплює роки 1843 — 1847 (до арешту) і пов'язаний з двома його подорожами на Україну. За назвою збірки автографів “Три літа” (яка включає поезії 1843 — 1845 рр.) ці роки життя й творчості поета названо періодом “трьох літ”. До цього ж періоду фактично належать і твори, написані у 1846 — 1847 рр. (до арешту).
Значення “невільницької” поезії Шевченка в історії української літератури обумовлене також тим, що в роки 1847 — 1850, коли після розгрому Кирило-Мефодіївського товариства художнє слово на Східній Україні майже замовкло, він був чи не одноосібною активнодіючою силою українського літературного процесу. Слід проте врахувати, що Шевченкова поезія періоду заслання могла реально впливати на розвиток літератури вже після смерті автора, коли більшу частину тих творів було опубліковано в “Кобзарі”1867р.“
До останніх днів свого життя поет перебував під таємним наглядом поліції. Однак він створив багато нових творів. Вважають, що поема «Марія» становить вершину творчості поета після заслання. Шість раніше написаних і заборонених у Росії поезій Шевченка було видано за кордоном у Лейпцигу в 1859-му. В січні 1861-го випущено окремою книжкою Шевченків «Буквар» (Букварь южнорусскій) — посібник для навчання в недільних школах України, виданий коштом автора та накладом 10 000 примірників.
В історичному розвитку України Шевченко — явище незвичайне своїм місцем у літературі, мистецтві, культурі. Революційна творчість Шевченка була одним із головних чинників формування національно-політичної свідомості українців. Впливи Шевченка на різні сторони духовно-національного життя нації відчуваються до сьогодні.
В дні перемог і в дні поразок, в щасливі дні, і в дні сумні
Іду з дитинства до Тараса, крізь глум юрби і суєту
Ні, не в минуле, а в майбутнє до тебе я, Тарасе йду.
